Насамперед хочу зауважити, що всі тексти я пишу в ручному режимі, набираю на комп’ютері буква за буквою, та у мене є таймлапс відео, як це відбувається, якось опублікую. Я не користуюся штучним інтелектом, щоб створювати жодні з своїх текстів.

Втім я користуюся Чатом GPT для перекладів деяких цитат та уривків, також перекладу особливо важких текстів або слів літературною українською (зазвичай прошу надати мені 3-4 варіанти). Я прошу ШІ надати мені емодзі для ілюстрації концепцій, та перевірки зміста на граматичні чи фразеологічні помилки. Також я генерую зображення для цитат і питань, що викладаю, ілюстрацію роблю в Canva, інтерв’ю проводжу в Riverside, вирізаю шматки інтерв’ю там же, а обробку відео роблю в Premiere Pro, ілюстрації в Adobe Illustrator, Photoshop. Це приблизно половина щоденних платних інструментів, що користуюся щодня. Та звісно у мені платні версії, за які я плачу кілька сотень доларів щомісяця, щоб давати для вас якісний контент. Сподіваюся, що він для вас корисний.

В книзі Стівена Протеро “Вісім релігій, що панують у світі” конфуціанство стоїть відразу за християнством та ісламом. Та як сказав автор, більшість людей знають про нього не більше, ніж про походження печива з пророцтвами. Це як в дитинстві багато було книжок з цитатами, серед яких “Конфуцій сказав”. 

І хоча я раніше виступав на серйозних міжконфесійних форумах і навіть викладав ведійську філософію (початок та середина 90-х), навіть виступав в прямому ефірі на телебаченні і був запрошений на діалоги на вищому рівні (на той момент мені було 23 роки), я чесно кажучи нічогісінько не розумію в конфуціанстві. 

Але з книги Стівена бачу, що є багато цікавого. І ось декілька моїх відкриттів, що вважаю важливими. 

Жив він в період Ста шкіл в Китаї, в Осьовий час, коли по землі ходили Сократ та єврейські пророки. Тоді жив і Будда. Це шосте століття до н.е. Народився в бідній родині, але наполегливо вчився, та досяг майстерності в стрільбі з лука, керування колісницею, знанням із каліграфії, математики, поезії, історії та музики, став першим приватним учителем у Китаї. Коли побачите визначного “коуча”, що знається на військовій справі, є гонщиком Формули-1, добре розбирається в програмному забезпеченні, знатний айтішнік, гітарист та письменник, та ще вміє вдало подати свою історичну думку в соцмережах – всебічно розвинута особистість – приблизно таким був це славетний мудрець. 

До того він був сімейною людиною, чоловіком і батьком, любив риболовлю, полювання і пісні, цінував мистецтво, був не проти випити і смачно поїсти, те, що я називаю “бон-віван”. Вмів цінити та радіти життю. До сімдесяти років домігся, щоб його обов’язок і бажання співіснували в гармонії.

І хоча ми не знаємо достеменно його сибаритських нахилів та згубних звичок, ми можемо припустити, що він був цілісною людиною, “багатоборцем”, у кого з’явилася купа послідовників. Він і пропагував те, що називається “П’ятикніжжям”, та його учні склали тексти його “бесід” під назвою “Лунь юй”. Конфуцій називає хаос людським лихом, а порядок – способом позбавлення цього лиха. 

Конфуцій спонукав кожного учня прагнути стати “цзюнь-цзи”, прикладом для наслідування, для цього ж треба культивувати “жень”, або людяність, це розвиток людини зсередини, та також “лі”, ритуали, церемонії, правильність – це означає розвиватися ззовні. Бо все ж в людині має бути досконало – і внутрішнє і зовнішнє. З цим не посперечаєшся.

На його думку, мета освіти – це не просто підготувати працівників, що вміють користуватися пристроями (“бути офісними маршрутизаторами”), а заохочення учнів до розвитку, самовдосконалення, аби вони стали людьми, здатними розуміти і уособлювати чесноти.

Трохи по термінам. У “Лунь юй” термін “жень” перекладали як гуманність, доброту, доброзичливість, альтруїзм, любов і співчуття, але, мабуть, найкраще його сенс можна передати словом “людяність”. Що цікаво – ієрогліф складається з символів “людина” і “два”, отже “жень” – це правильні стосунки між людьми. 

Але як розвивати людяність, перенести в світ уроки емпатії та співчуття? За допомогою “лі”, тобто “давати лад”, що Конфуцій розширив від обрядів до таких, що належать як до етикету, так і до звичаїв, манер, церемоній, ввічливості та пристойності. Згідно з “вченням про середину”, “лі” – це вміння уникати крайнощів як у думках, так і в поведінці, помірність у задоволеннях та загалом рух балансовим і гармонійним Небесним шляхом. Схильність більше слухати, ніж говорити – китайський ієрогліф “мудрець” – велике вухо і маленький рот.

Серед його послідовників були такі значні персонажі як Мен-цзи та Сюнь-цзи. Останній вважав, що люди за натурою егоїстичні, нечестиві, жадібні і голодні, що слід силою вибивати з людей їхню зіпсутість, жорсткими методами – як “метал кують, перетворюють на меч, лук виготовляють із дерева, зігнутого за допомогою пари”. Мен-цзи навпаки вважав, що людина за своєю природою чиста і благочинна, лише тимчасово заблукала. Він говорив – “Хіба знайдеться людина, яка почувши, як дитина плаче на краю колодязя, не спробує завадити її падінню?” Насінника людяності зберігається в нас усередині, та ми можемо відновити свою істинну сутність та стати цзюнь-цзи, взірцем для інших.

Це мій подарунок для вас, друзі. А що вважаєте ви? Розумію, що є цілий народ, якого важко назвати людьми, та що чинять війну та геноцид. Чи їх тільки цвинтар виправить?