Перекажу своїми словами – хочете детальніше – подивіться другу серію Блакитних Зон на Нетфліксі. Другий раз передивляюся, документальний серіал чудовий.
Ден Бюттнер, в минулому видатний велосипедист, а зараз журналіст, подорожує світом, знаходячи зони, де люди живуть найдовше (і як додаток – найздоровіше). Після Окінави в Японії та Сардинії в Італії він завітав у Лінда Лому в США. Це місто було засновано адвентистами, вони побудувати тут церкву та лікарню. І досі ці дві будівлі процвітають і розрослися, дуже успішні.
Але щодо спільноти – як їм вдалося побудувати осередок культури і здоров’я в країні, де безкінечна біготня та стресові ситуації стали нормою, де люди ганяються за примарними цінностями, будуючи багатомільйонні хатинки та купуючи яхти та машини заради хизування, а не потреби. Де ветеринар запрошує 5 тисяч доларів за нескладну операцію для кішки (історія мого приятеля в Каліфорнії), а полікувати зуби дешевше перелетіти через пів земної кулі в Європу, в Україну та зробити тут.
Перше, на що звертає увагу Ден – це те, як люди ставляться до волонтерства. Вони віддають, не очікуючи нічого взамін. Вони збираються в групи, роблять те, що необхідно для допомоги тій чи іншій людині або медичному закладу. Та це приносить їм величезне задоволення і відчуття корисності.
Далі – їхній активний спосіб життя. Вони займаються спортом. 90-річні люди грають в баскетбол, в піклбол (щось на зразок великого тенісу, але з меншими навантаженнями), постійно рухаються.
Окрім того, вони в основному притримуються вегетаріанської дієти та набагато більше їдять овочів і фруктів. Так, більшість свідчень про те, що вегетаріанці щось важливе не отримують з їжі, в основному фіктивні, бо комусь вигідно продавати більше м’яса. Вегетаріанці майже не хворіють Альцгеймера, менше серцевих хвороб, та в багатьох регіонах вони живуть довше.
Ось чудова стаття на тему з сайту Блакитних зон – рекомендую для вивчання
Навіть їхні супермаркети виглядають інакше. По-іншому розташовані полиці, більше цілісних продуктів, овочів, фруктів, зелені, бобових. Є з чого обрати.
І нарешті – їхні спільні події, гуртки та зібрання. Окрім церковних зустрічей, що вкрай важливі для єднання спільноти, є різні клуби, вони співають, грають на музичних інструментах та проводять час разом. Цей час – поза тривогами, він точно відображає те, що ми називаємо Часом Каіросу, коли ти зосереджуєшся на моменті та забуваєш все, що коїться або має відбутися у майбутньому.