Перечитую книгу Стівена Кові щодо звички “Головна увага – головним речам”. В третьому розділі він говорить чотири фундаментальні людські потреби – жити, любити, вчитися та залишити по собі слід. Це узгоджується з моєю системою Каірос. Фактично І – інтелект, Р – взаємовідносини relationships, О – організм чи фізична сторона, та С – спірітуальність, духовність – це саме ті чотири сторони. Але К – креативність можна віднести і до духовності, це твій практичний вклад у розвиток світу, твої ідеї, проекти, твої продукти як фізичні, так і інтелектуальні, може бути в вигляді твоїх книг, курсів, твого внеску як митця. Щодо А – affluence, вміння заробляти розпоряджатися фінансами, це можна віднести як до фізичного рівня (бо ти таким чином забезпечуєш себе і свою сім’ю), так і духовного, бо як меценат, ти можеш дати раду заробленим грошам.
Стівен Кові говорить, що більшість людей, навіть розвинутих, реалізованих, що розуміють важливість всіх чотирьох (або шости) принципів, сприймають їх як незалежні сторони буття, та ти перемикаєшся від однієї до іншої. І це непогано. Але справжня сила розкривається коли ти знаходиш синергію в їх поєднанні. Коли ти тренуєшся не тільки заради сильного і здорового тіла, але й щоб доносити ідеї фітнесу і здорового харчування до інших, чи медитуєш, але разом з тим розвиваєш свій інтелект через літературу мудрості, та вносиш практичний вклад у світ інвестуванням у благочинні фонди чи волонтерські організації.
Коли ти розумієш та розпізнаєш ці потреби, а також що саме потрібно робити, щоб зростати, покращуватися у кожній з них, ти можеш вирватися з замкнутого кола наркотичної залежності від терміновості. Коли ми не знаходимо час на внутрішню роботу, то потрапляємо в капкан, використовуючи “аспірін та лейкопластир” для того, щоб загоїти душевні рани, залатати диру, що виникає від відірваності компаса (наших глибинних потреб) від годинника (задач та проблем, що насаджує нам оточення). Коли ви бачите, що ваш день переповнений терміновими задачами, дедлайнами, зустрічами та не можете знайти кілька годин на саморозвиток – медитацію, зайняття в спортзалі, читання, спілкування з родиною, прогулки з дітьми в парку, можете бути впевненими – вас заарканили, ви потрапили в розпорядок дня інших людей, та втрачаєте себе.
Хтось з відомих людей сказав (здається, Махатма Ганді) – “Сьогодні так багато справ, що мабуть, треба провести в медитації не одну годину, а дві”. Знаходьте час, щоб припаркуватися умовно на обочині в стороні від шаленого трафіку хайвею, щоб перевірити свою “машину”, “гальма”, “мотор”, звіритися з мапою, куди їхати, та швидкістю руху. Іноді щоб потрапити куди слід, треба провести ТО машини, замінити мастило та заправити бензин. Та ви легко можете опинитися не там, де вам подобається, хоча здається їхали 160 кілометрів на годину.
Робін Шарма наводить приклад скелелаза, що піднявся на вершину, та з-за поганою погоди почав спускатися, та кликати на допомогу. Але ніхто не приходив до нього. Він це робив годину за годиною, та спускався все нижче, поки нарешті не знайшов прогалину, де задрімав. І раптом туман розвіявся, та перед ним відкрився пейзаж. Виявилося, що останній день він був на висоті кілька дюймів над землею. Та глибина наших проблем, що ми з лихоманкою вирішуємо щодня та вважаємо себе при цьому героями, може бути не більшою за 6 дюймів (15 см).
З віком деякі люди (що проводять достатньо часу в роботі над собою) починають це розуміти, їхні акценти і емоції переключаються. Ти починаєш більше цінити оточуючих, навіть тих людей, яких ти бачиш перший і останній раз. Ти можеш більше не торгуватися на базарі з бабусею, що принесла овочі з свого городу на продаж, що для неї і для тебе 10 гривень – це зовсім різні гроші.
Баффет все життя збирав “недопалки сигар” і був взірцем жадібності та “етіки бізнесмена”, де гроші ставляться чи не на перше місце, при цьому він дотримувався прозорості, чесності. Його онука (прийомна дочка від одного з дітей) якось поскаржилася, що її багатий дідусь фактично відрікся від неї, та там розпалився цілий скандал у пресі, такій історій було немало, всі вважали Баффета неймовірно скнирним. Потім, в старості, він почав роздати десятки мільярдів на благочинні фонди.
Ми маємо визначити, де знаходиться наш “північ”, куди веде наш внутрішній компас, та щоб дібратися до цих показників, слід щоденно працювати, важко і ретельно, над собою і своїм розвитком. Це неможливо осягнути лише прочитанням 2-3 книг мудрості.
Працюйте над собою, щоб реалізувати свої нагальні потреби, жити, любити, вчитися та залишити по собі слід.
Vale et Salve!