Сьогоднішня історія – про молодого хлопця на ім’я Арнольд Шварценеггер, який за законом мав відслужити в австрійській армії. Йому не хотілося їхати далеко від Граца, від дому батьків та своїх друзів по спорту, тому він замість піхотинця напросився в танковий підрозділ.
Шварценеггеру подобалися великі чоловічі іграшки, а танк три з половиною метри завширшки та з 800 конячими силами – найкраща забавка. Арні навіть здивувався, що такому молодому хлопцю довірили керувати такою дорогоцінною махиною. Може, опісля і пожалкували, бо він декілька раз не по-дитячому начудив.
Однією з переваг керування танком було отримання автомобільних прав, все навчання оплачувалося командуванням, тобто державою. І це був гарний бонус для хлопця, якому це точно знадобиться в житті, який має багато спортивних (та підприємницьких) амбіцій, але немає грошенят.
Згодом Арнольд зрозумів, що для його кар’єри в культуризмі, які тільки набирає обертів, знаходитися в Граці на весь період служби стає неприйнятним, та він почав створювати нові, креативні способи гнути свою лінію, при цьому не тікати офіційно з посту та не стати дезертиром.
В тренуваннях були жорсткі випробування як то залізти на гору в повному спорядженні, це виглядало як ціль, яку важко виконати. Втім, ледве живі, вони поверталися до гарнізону ввечері, зі сміхом витягуючи з кишень повні жмені лісових грибів, щоб військовий кухар наступного дня приготував їм надзвичайно смачний суп. У всьому є свої переваги.
Все ж таки одного разу Арнольд дав драла, втік з частини та переміг в змаганнях з бодібілдингу – Кращий Юніор Атлет в Європі в 1965 році. Коли повернувся, потрапив на самотню гауптвахту, але за добу його звільнили та дізнавшись про титул, навіть заохотили, дали створити імпровізований спортзал, куди залучалися інші. А 18-річний Шварценеггер вперше в житті отримав можливість щоденно їсти м’ясо, отримуючи достатній рівень протеїнів для тренувань. Його м’язи наростали так швидко, що кожні три місяці він потребував нової форми. І втиснути таке тіло в кабіну танка було дедалі важче.
А ще він, непокірна душа, багато чудив. Одного разу він забув поставити танка на ручник, коли вони заночували прямо під ним, виривши невеличку яму – так вони не тільки захищали себе від дощу на ніч замість палатки, але не давали напасти на себе диких вепрів, що снували скрізь в пошуку їжі, та не боялися військових, знаючи, що відстріл тварин та полювання були заборонені. І коли вночі він прокинувся від звуку, як щось впало в воду, бо танк скотився з пригорку… це закінчилося покаранням в одиночці знову на 24 доби.
Іншого разу він забув поставити на нейтралку, та поки додавав газу, перетрощив всі водопровідні та газові труби у гаражі, та це ледве не призвело до вибуху. Та коли треба було вже терміново вирішувати, чи продовжувати спортивну кар’єру, яка так стрімко йшла вгору (а попереду було ще 70 відсотків трирічного контракту), а керівництво відмовлялося розглядати його заяву на звільнення, Арнольд влаштував перегони на танках, бо вважав, що його машина хоча і не останньої моделі, але має певні переваги. Вони рвонули з гори додолу, та коли приїхали до фінішу, виявилося, що на момент старту на башті сиділо з десяток військослужбовців, та їх розкидало по сторонах, довелося по одному збирати на зворотному шляху. Тільки один з останніх сил тримався за дуло. Ледве ніхто не загинув. Тоді Арнольда визвали на килим і заявили, що задля загальної безпеки, рятування військового майна, а конкретно танків, його терміново звільнюють. Чого і було треба майбутньому чемпіону.
Приклад армійського життя Арнольда Шварценеггера – це чудовий тренінг для підприємців, що вміють перетворювати перешкоди і виклики життя на перемоги і сходинки до наступного рівня успіху.