В книзі Кела Ньюпорта “Будь настільки класним, щоб тебе вже не могли ігнорувати” є історії музикантів, що досягли успіху завдяки своїй незламній практиці постійного вдосконалення. Фраза “Tape cannot cheat” означає, що результат твоєї праці проявляється в якості фінального продукту. Що б ти там не практикував, не тужився, не вчив – ти маєш показати, на що вартий. Безкінечне готування – то характеристика дурнуватої, неспроможної на дію людини, а-ля диванного інтелігента. Твій витвір може бути зовсім різним на виході – як музикальний альбом, що продається мільйонними тиражами, чи книга, картина, чи магазин на Etsy, де є кілька тисяч продажів, чи спільнота, в якій 100 тисяч підписників, що є твоєю надійною опорою під час відливу, коли виясняється, хто купався голяка (вислів з мого нещодавнього інтерв’ю з Ігорем Фостенком, здається цитуючи Уоррена Баффета).

Для мене за останній рік це показники виміру як в кількості часу, яку я можу виділяти на глибоку роботу (він збільшився приблизно в 2.5 рази) – я стараюся не виходити на зв’язок з зовнішнім світом до обіду, працюючи над своїми інтелектуальними проектами, також фізичним розвитком. Тепер я став читати щонайменш 2 години на день плюс аудіо книги під час подорожей машиною (це зазвичай ще 1 – 1.5 години на швидкості 2х). Також займатися спортом, встановив особисті рекорди на рівні 15-20 річної давнини (та записую відео, які публікую на своїй ФБ сторінці), та відкрив свій Телеграм канал, на якому щодня додаються підписники.

Мій висновок – робіть щось, що можна виміряти, записати, відслідкувати, побудувати графік, роздрукувати і повісити на стіну. Людина щаслива в процесі покращення свого життя, та якщо ці кроки до покращення будуть викристалізувані в цифровому вигляді, наявне показані, і також якщо хтось скаже – “О, ти краще виглядаєш, ти помолодшав, я бачу, як ти змінюєшся на краще”, це також не дасть вам наступного разу впасти обличчям у багнюку.

Коли ми сиділи з Робертом Кромбі, та його картину Сафо коментував голлівудський режисер, що завітав до нас на Печерську, я відчув його гордість за свою роботу. Як плавно йде камера в горах у Криму, як показані різні плани, як грають актори (в тому числі Богдан Ступка) – все, заради чого він умовно “прибивав свою руку цвяхами до столу”, за виразом Кромбі, показувало, наскільки він зміг зловити цей найбільший кайф в житті – передати свою особистість через витвір мистецтва, фільм Сафо.