Давайте уявимо стиль життя, що я особисто не хотів би прожити аніяк. За жодних тимчасових нагороджень або бонусів.
Просинатися від дзвінка будильника, роздратовано тиснути на кнопку “дай трохи поспати”. На швидку руку скочити з ліжка, та понестися до вбиральні. Готувати сніданок в стилі Містера Біна, коли він одночасно намагався заварювати чай, чистити зуби та вдягатися на роботу. Їхати в офіс, щоб зустріти багато людей, що набридли, та декілька, що тішать безкінечними теревенями біля кавового апарату або кулера, розводячи плітки про недбале керівництво та низьку оплату праці. Скаржитися на життя словами і подумами. Пообідати поспіхом фаст-фудом або розігрівши просту і нездорову їжу в мікрохвильовий. Постійно тримати телефон при собі, відповідаючи в месенджерах. Ввечері швиденько напхатися нездоровою вечерею, та засісти за лайки та коментарі у соцмережах або врубитися в серіал на Нетфліксі. Опублікувати 1-2 сторіз в Фейсбуці. Подивитися, що можна купити на наступну зарплатню, та скільки днів до неї залишилося.
В цьому рівнянні можна додати сім’ю, переживання по виплаті іпотеки або романтичні побачення. Позаяк це може додати трохи спецій і радощів в життя, в корні це нічого не змінює. Ви несетеся по часу як птах, що не залишає слідів (хіба що там чи тут скине свої екскременти). Ніякого відбитку. На ваших похоронах речі будуть недовгими, та кількість спікерів невеликою. Потім всі підуть на поминки. Покладуть кілька квіточок, напишуть коротку стандартизовану епітафію, та забудуть. Ви на деякий час залишитеся в паспортах дітей в графі “По-батькові”. За два покоління ніхто не буде згадувати вас. Що жив такий Петро Семенович Гунько, що закінчив два інститути, один з яких університет. Чи не знайшлося у тебе якогось долота, щоб виточити на скелі історії своє ім’я? Зробити напис того, що ти зрозумів за свої 60-70-80 років свого життя та можеш поділитися? Я не маю на увазі ножиком на скамійці в парку видовбити своє ім’я на кшталт “Тут був Петро”. Так не працює.
Я не хотів би жити таким життям. Крапка. Неопціонально. Без зауважень.
Аристотель сказав (та хтось здогадався записати та зберегти його думки для наступних поколінь), що неосмислене життя не варте того, щоб його прожити!!!