Читаю книгу Джесіки Іншоспе “Революція глюкози”. Тут вона якраз говорить про те, що робити, якщо якісної цілісної їжи з клітковиною, салатів або оцту немає поряд, та треба попоїсти. А навколо – лише фастфуд.

В такому випадку треба обирати з менших “зол” та вміти наносити мінімальну шкоду для свого організму.

Це ось прямо мій вчорашній день. Я коротко його опишу, щоб ви розуміли, що я не сиджу цілими днями вдома, щоб писати в Телеграмі. 

Підйом в 5-30. Читання книг до 7-00 (Джим Квік, Адам Грант, Сенека) Далі – з 7-00 до 8-00 – написання текстів для каналу (приблизно  1200 слів). Далі збори наших трьох дітей в садочок і прогулянка з собакою (зняв кумедне відео). Після цього – спортзал, домовилися з тренером (Віталієм, я викладав з ним відео) про підготовку до 3-місячної програми тренувань, тренування в 2 зоні на біговій плюс підтягування. З 10-00 до 11-30 – контрастний душ, ранкові процедури, сніданок. Далі – підготовка до робочого дня, організаційні. Далі 12-00 до 13-30 поїхати забрати речі (треба закинути в один з пунктів нашої мережі хімчисток) та заскочити в книжковий магазин купити подарунки для друга сім’ї на день народження. Їзда по Києву (близько години). Далі зустріч на виробництві на Борщагівці у друзів. Вивчаю технології виготовлення світильників (багато з таких прикрашають кращі ресторани на Західному побережжі США) з Ігорем. Далі їду до батьків. Заїхав у бібліотеку, друзі розмалювали гільзи для он-лайн ініціатив з волонтерами. Заїхав в наш консолідаційний центр, звідки щодня відправляються тисячі посилок по всьому світу, оформив свої, поспілкувався з товаришами (там досі лежить мій турнік, який ми ніяк не приладнаємо після переїзду). Потім в центр, де мені довелося годину гуляти парком Шевченка і по Хрещатику, щоб потім довідатися, що адреса змінилася, я трохи переплутав, потім машиною мчав на Софійську площу на новий пункт для зустрічі. На 19-00 була група он-лайн по продажам на Etsy, то я повідомив, що затримуюсь у пробках (це кілька десятків км додому з центру Києва в годину пік), то ми перенесли і провели її до 20-30. Далі – вечеря з сім’єю, вечірні процедури та казка на ніч.

Що особливо в цьому окрім 4 з половиною годин за кермом (що я використовую для перемовин і прослуховування аудіо книг на швидкості 1.5 – 2Х)? Мабуть, те що не було структурованого прийому їжі окрім сніданку та вечері вдома. Пили томатний сік та бутерброди в приємному товаристві літньої художниці в Києві, що пригощала нас у бібліотеці. Класна атмосфера, приємні люди. Неідеально з точки зору здорової їжі, але я відмовився від солодощів щонайменш.

Так ось, Джесі Іншопе говорить, що треба пристосовуватися, додавати “одягу” до швидких вуглеводів, які швидко гасять дію Гхреліну, гормону голоду, щоб потім він знову піднявся наверх через короткий час.

Вчіться обирати з менших “зол”. Та ведіть насичене повне життя, щоб засипати щасливими, та щоб було що розповісти. Мені – багато що треба розповісти завдяки книгам, що я їх читаю, та людях, з якими спілкуюся.