Дочитую книгу про Уоррена, вже менше 100 сторінок до кінця фоліанта (разом з анотаціями там 750 сторінок). Тут йому вже 75, його перша дружина С’юзі померла, та він одружився на Астрід, яка супроводжувала його вже декілька десятків років (так, у нього фактично було дві вірні та кохані дружини, та вони прекрасно усвідомлювали свої ролі, що сильно відрізнялися). І ось як описаний цей період життя:

Уоррен Баффет, непроста людина із простими смаками, тепер жив життям чоловіка, яким завжди себе вважав. У нього була одна дружина, він їздив на одній машині, мешкав у одному будинку, дизайн якого не змінював роками, керував однією компанією та проводив усе більше часу з родиною.

Баффет сильно змінився після смерті С’юзі. Та зненацька він вирішив віддати майже всі свої гроші світу. При тому навіть не своєму благодійному фонду Баффета, і навіть не фондам своїх дітей (їм він надав по жалюгідному мільярду доларів при загальній сумі в 45 мільярдів, що на той час робили його другою найбагатшою людиною на планеті). Він вирішив, що є одна людина, а точніше – сімейна пара, що вміє розпоряджатися грошима на благодійність найкраще в світі – це родина Гейтсів – Білл та Мелінда. Вони не проводили різницю між американцями та іншими шістьма мільярдами жителів планети Земля, та вкладали в розвиток медицини, надання їжі та піклування про всіх, кому не так “пощастило в яєчковій лотереї” (вираз Уоррена Баффета). 

Уоррен сказав:

“Було ясно, що Білл Гейтс має видатний розум і ставить правильні цілі, пристрасно та щиро зосереджуючись на поліпшенні життя людства по всьому світі незалежно від статі, віросповідання, кольору шкіри та місця проживання. Він просто створює максимальне благо для величезної кількості людей. Тому, коли настав час вирішити, куди мають піти гроші, це було просте рішення”. 

Баффет вважав, що філантропія набагато складніша за бізнес, та ти маєш бути дуже цілісною та розважливою, також досвідченою в цьому людиною, щоб вміти розподіляти гроші справедливо, а не як в багатьох фондах, де діє так:

“Працівники штаб-квартир кружляли навколо групи прохачів і, примовляючи “Раз, два, три, чотири, п’ять – п’ять горобчиків летять”, роздроблені суми.” Це цитата Еліс Шрьодер, авторка книги “Снігова куля – Уоррен Баффет і справа життя”

Так Уоррен “одним кроком перетворився з людини, яка все своє життя хапалася за гроші, на того, хто віддає – і почав роздавати їх мільярдами. Хлопчик, який не дозволяв членам своєї родини чіпати шифоньєр, у якому він зберігав свої заощадження, урешті-решт став чоловіком, який міг довірити власні десятки мільярдів доларів у чиїсь руки”.

Крок Баффета став “заразним”, “завірусився”. Так, гонконгський актор Джекі Чан оголосив, що віддасть половину своїх статків на благодійні цілі. Лі Кашин, найбагатша людина Азії, дав урочисту обіцянку передати третину своїх 19 мільярдів доларів власному благодійному фонду. Карлос Слім, мексиканський монополіст у галузі комунікацій, висміював Баффета і Гейтса за їхню філантропію, але за кілька місяців розвернувся на 180 градусів (“перевзувся” так сказати) і заявив, що теж почне роздавати гроші. 

Уоррену було 75, Гейтсу (який для нього був як син, вони близько дружили) – 50. Та уявіть двоє найбагатших та найвпливовіших людей замість того, щоб докуповувати яхти та острова для своїх коханок та родичів, займаються благом для планети (та запобігання ядерної катастрофи). Ось що означає “трушні гівери”, справжні філантропи в моєму розумінні. Як і адвентисти в фільмі Бюттнера.

Давайте навчимося віддавати з щирим серцем. Одним з факторів, що подобався Баффету – те, що Гейтс не афішував свого імені, вони з Меліндою не хотіли розголосу своєї благодійної діяльності та табличок зі своїми іменами на будівлях. 

Пам’ятайте також про цей принцип, коли наступного разу будете хизуватися своїми внесками на ЗСУ чи зборами. Це важливо робити, щоб показувати приклад, але максимально прибирати своє ім’я з рівняння. Те ж стосується віддачі батьків своїм дітям. Те, що робиш від серця, не очікуй нічого взамін. Ніколи.