Читаю далі книгу Джима Квіка, та він наводить приклад з маленьким слоненя, якого прив’язують мотузкою до дерев’яного кілочка, що вбитий у землю. Поки він ще дитятко, то не може з цим нічого зробити. Але коли він дорослішає та набирає сили, то потенційно одним рухом може звільнитися, але не може, бо звик. Так і в нашому житті, нам з дитинства нав’язують обмеження – цього не можна, а це можеш і не сподіватися. Ти пересічна людина, тобі не треба до зірок. Стань краще бухгалтером, юристом, зубним лікарем, бо за це гарно платять, та ніколи не будеш бідним. Більшість цих вбивчих для особистості ідей нам вкладають у голову наші батьки, які роблять це вочевидь ненавмисно, бо люблять нас, але вони самі як ті дорослі слони, що не вірять у себе.
Джим Квік називає це LIE (англійською буквально називається – Брехня). Це – Limited Ideas Entertained – Обмежені Надобуті Ідеї, або О, Ні! (це вже моя інтерпретація). Він розповідає, як колись в дитинстві йому довелося потрапити до ресторану з великим гуртом своїх родичів, та поки вони обирали пункти меню для їжі, офіціантка бігала навколо і слухала, хто що замовить, не записуючи нічого, а покладаючись саме на свою пам’ять. “О, це цікаво, – подумав маленький Джим, – нарешті я побачу, як вона вскочить в халепу, коли почне виносити не ті блюда та видавати їх не тим людям”. Втім, та дівчина жодного разу не помилилася, хоча варіацій по замовленням було багато, та ще з особливими примхами щодо цукру чи сервірування.
Для нього цей приклад офіціантки з дивовижною пам’ятю, що б’є всі уявлення про можливості мозку, було на кшталт Роджера Банністера, атлета, що вперше в історії людства спромігся пробігти 1 милю швидше за 4 хвилини. Це було в 1950-х. До цього всі вважали, що це за межами людських можливостей, та ніхто ніколи не подолає цю мітку. Те ж саме було з Бобом Бімоном, рекорд в стрибках якого в 8 метрів 90 сантиметрів вважався вічним і неперевершеним. Але після Роджера кожні кілька місяців рекорди стали покращуватися, та зараз в світі більше 10 тисяч людей здобули подібний результат.
Наші системи переконань мають бути репрограмовані, ми потребуємо “перепрошивки” для нашої операційної системи, та наш канал “Каірос” цьому сприяє.