Книга Олександра Радіча “Незламні продавці”

Розділи

Чому була написана книга “Незламні продавці”

Andrii:

Хотів б почати з Вашої книги. Книга називається «Незламні продавці». І перше питання, що вас надихнуло до написання цієї книги? Можливо, є конкретна історія чи досвід, який вас надихнув до написання цієї книги?

Олександр:

Є кілька речей, які мене надохнули. По-перше це те, що я давно хотів відобразити досвід, який я отримую в Western Bid з клієнтами, бо це співпадає з моєю місією і взагалі з моїм сприйняттям можливості вкладу в економічний розвиток України. Це можливість давати підприємцям розвиватися безпосередньо з України, по всьому світу продавати свої унікальні українські вироби.

І я вважав, давно вже думав про це, що з  2019-го року, коли я очолив представництво в Україні, я думав про те, що це треба написати. Я говорив про це, але якось це не знаходило потрібного відклику. Всі говорили, ні, зараз інші справи, багато всього, і треба це зробити, це зробити, була неймовірна кількість справ, і будівництво логістичного центру, і всі робочі процеси, пов’язані зі стрімким розвитком компанії Western Bid в Україні і відкриттям офісів. Але потім, кожен рік, щось змінювалося, спочатку пандемія, потім от війна.

Я знову-знову озвучував керівництву і своїм співробітникам іншим, що треба написати, бо книга – це надовго. Зараз міняється один рік одне, інше, інше, але книга змінює свідомість людей, і вона налаштовує довгостроково, вона впливає набагато сильніше, ніж одноразові статті, відео, якісь разові акції.

У мене був досвід написання двох книг. Це моя третя книга. Перша книга автобіографічна книга про шалені 90 роки. Там описується мій духовний досвід. Мої своєрідні “7 років у Тибеті”, схожа історія. Мої особисті переживання в молодості.

Далі книга про Etsy. “Продавай на Etsy, і тобі ніколи не доведеться шукати роботу”. Це книга про підприємництво, про те, як ми з дружиною зробили бренд Sanati Factory, продавали шкіріні блокноти на Etsy.

І звісно, це було основою для того, щоб прийти до Western Bid і продовжити впливати на суспільство через навчання продажам.

І книга “Незламні продавці” – це моя ода українському підприємництву і хвала, респект тим людям, які, незважаючи на все, що відбувається, продовжують займатися своєю справою.

Я хотів ще до війни це написати, але війна була таким триггером для того, щоб показати, що незалежно від нічого, люди продовжують працювати, розвиватися і продавати. І, в принципі, те, що ми будемо з вами там ще говорити про стоїцизм, про силу волі, про те, що люди, незважаючи ні на що, контролюють своє сприйняття ситуації і можуть діяти, це, в принципі, також стосується безпосередньо до того, про що я написав.

 

Andrii (03:39.534)
Олександр, розкажіть про своє 24 лютого. Ви кажете, що війна стала стимулом до написання цієї книги. Яким чином вплинула на вас війна? Чому початок війни спонукав вас писати цю книгу? Розкажіть, як ви впоралися з викликами, які принесла війна?

Олександр Радіч (04:00.952)
Сказати, що відбулося, що ми здразу зібралися, що почали щось робити, дійсно, це був шок для всіх. І вибратися з цього шоку мені особисто потребувало кілька місяців. Це була якась зміна сприйняття взагалі реальності. Ми думали, що ми більш-менш в безпеці.

Олександр Радіч (04:30.712)
і тут вона приходить в твоє місто, масово приходить в Україну, це вже оккупація. Ми побачили, тут у нас були бої за кілька кілометрів від нас, і це дуже швидко відбувалося. В перший день, коли ми побачили, що вже всі люди в Києві намагаються виїхати, це 10-ти кілометрові пробки, затори.

Олександр Радіч (04:59.704)
У нас є якийсь час, щоб прийняти рішення, але на другий день з’явилось відчуття, що всі говорять, що перекрили тут, перекрили тут, там танки стоять, тут вже підірвали міст біля нас. Залишився одна дорога. І він сказав, що у нас велика сім’я, у нас четверо дітей, і у нас є велика машина. На щастя, ми від сусідів почули, що є такий один вихід зараз, що можна виїхати з нашого міста під Києва.

Ми зібралися в такому терміновому порядку, зібралися, склали якісь необхідні речі, зібрали всі свою велику сім’ю і собачку, посадили в машину і поїхали. Нам говорили, що ми не зможемо виїхати вже. Тобто там буквально за дві години скрізь пости, там вже стріляють, там щось розбамбили, скрізь вибухи. Але нам вдалося більш-менш, тобто ми буквально за, здається, за 13-14 годин, це дуже швидко.

на той час деякі люди цілу добу їхали з Києва до Львова. Ми проїхали до Чернівецької області буквально за 13 годин. І завдяки нашим співробітникам і людям, які були не рівнодушні до інших людей, нам надали житло і ми провели там два місяці.

Але це був великий шок, і я огофтався від нього. Тільки через кілька місяців ми почали діяльність в Києві. Один елемент, що дозволяв мені тримати якусь силу в силовій волі, було те, що я записував. Я ввів щоденник, я записував кожен день, що відбувалося, свої сприйняття, якісь новини. Я вперше за останні 15 років читав новини. Тобто я зазвичай не дивлюся новини, але я почав читати, бо це було…

Безпецтворення це стосувалося нашого життя. І потім, коли я вже в Києві відкрили все, відкрили центр один, офіс в одному місці, відкрили консолідаційний центр, я вже почав думати, як ми можемо скористатися цим моментом для того, щоб зробити вплив на суспільство тим шляхом.

Олександр Радіч (07:12.312)
який був мене доступний. У мене є досвід написання книг, тобто я вирішив, що настав час для того, щоб почати працювати над книгою. До речі, я працював над нею майже рік.

Andrii (07:24.718)
Олександр, що вам не давало опустити руки, розчаруватися, можливо, зневіритись, повірити у гіршу сценарію? Адже багато світових ЗМІ прогнозували про те, що Україна не втримається, Україна програє. Але так не сталося. Що вас надихало і яка роль тут сім’ї?

Олександр Радіч (07:47.928)
Знаєте, це таке глубоке питання. Тут коли так трапляється більшість речей глобального масштабу, коли таке трапляється, ти не можеш зважити всі зайпроти, ти слухаєш якихось експертів, різні думки є, але внутрішні, я знаю людей, і в нас в тому числі є Саша, з Андрією з вами,

Олександр Радіч (08:17.336)
Брата, дружок, який був у Палоні, довгий час був у Палоні, ще 18-19, давно вже був у Палоні, і після цього пройшов через Палон. Я бачу цих людей, і мені здавалося, що Україна не може просто програти, тому що люди дуже сильні. Люди дуже сильні, а у нас є концепція, є нація, є сприйняття.

культури, яку не можна зламати. Я не вірив, що це можна зламати, що можна хтось прийти і це придушити. У мене не було такої внутрішньої віри, надії, в тому, що це не можна зламати. Таку націю не можна, тому що отакі люди. А щодо сім’ї, що дійсно у нас сім’я — це центр цього. У нас є діти,

Andrii (09:00.558)
Ви сказали…

Олександр Радіч (09:12.152)
готові прийти через Бучо. І в мене було таке відчуття, що якщо ми самі поїхали, у мене була прив’язаність до квартири, у нас все гарно, у нас красиве місце, де ми живемо, мені дуже подобається. І мені було б дуже важко це пережити, що ми змістилися, що не зрозуміло, що буде з бізнесом, і бізнес, і робота, і не зрозуміло, що буде далі. А коли є сім’я, теж, наприклад, у вас люди, заради которых…

Ми можемо хоч поїхати кудись, жити там десь незрозуміле де. Ми жили краще, ніж більшість біженців, але навіть якщо ми жили в дуже простих умовах, то це би утримувало тебе в центрі відчуття, що ти, твоя сім’я, поріз з тобою.

Andrii (09:50.766)
Ви говорите про людей, про людей ви також пишете книгу. Які історії ваших героїв вас найбільше вразили і чому? Розкажіть деякі з їхніх історій.

Олександр Радіч (10:10.712)
Я буду коротко, бо якщо всі розповісти, то це займе більше, ніж робочий день. І тут 20 історій. Мою улюбленою історією, мабуть, це ігор, який займається. І Андрій, ви його прекрасно знаєте, бо він приходить постійно зі своїми великими дошками. Це людина, яка старше за мене.

Але його відчуття життя, його сприйняття життя реальністі і його внеску величезне. Він займався склоом раніше, він їздив кататися на серфінгу. Він поєднав свої таланти, підприємницький талант, технології, знання людей і своє хобі. Він зробив декор в стилі серфінгу. І він довго до цього шов. Довго.

І потім став робити такі дошки, які ставали більш витонченими. Зараз його дошки скрізь по готелях в США, готелі, ресторани, люди приходять. І мене така дошка є, і мене така дошка є. І він зробив цілий новий тренд по дизайну. У нього купували воєнноморський флот США, робили подарунки його дошок. Його дизайнер там Леді Гагі у нього купив дошку. Тобто це…

Людина, яка зробила такий неймовірний новий тренд в цьому декор, бідж декор, незважаючи на те, що їм вже не 20 років, і він таке робить. Інша історія, це мабуть така там є пара з Тернопільської області. І хлопець Андрій класно робить вироби з дерева. І їм довелося пройти важкі такі перепони.

Andrii (11:36.302)
Відпочити.

Олександр Радіч (11:49.528)
заперечення з боку і родичів, і односелян, і всі говорили, то що ви таке робите? Там от Оксана, що ти працюєш де-комп’ютером, Андрія замість того, щоб йти працювати на якійсь лісопарезці, на пілорамі, він сидить і щось робить у себе в студії. Вони не розуміли, що те, що він отримує там за місяць, він тут отримує за день.

Люди не розуміють, що треба працювати над своїм продуктом. Зараз вони вибудували нову будівлю двоповерхову, вони показували величезне виробництво. Всі ці селяни на них працюють зараз. У них прямо зараз вже виробництво. І це просто класні клієнти, вони наші клієнти, віп-клієнти. І як вони в цьому селищі зробили… Вони роблять будинки для ляльок з дерева. Неймовірні, дорогі, класні, ідеальні.

Andrii (12:36.078)
Відпочити.

Олександр Радіч (12:42.2)
І от цей шлях прийти через цей змінити погляд на те, що вони роблять з боку односелян і родичів. Це от велика історія. І іншим мені подобається також Марк. Ми з ним спілкуємося. Він займається годинниками. У нього зараз не навіть є своє виробництво годинників. І він знав, яких годинників треба купувати. Він скупував, ходив по бараховоках, яких людей скупував. І у нього був така історія, що він купив годинник, нам вдається, за 15 доларів.

і продав за 5 тисяч доларів. І він все дешево продав, бо потім ця годинка ще в два рази піднявся в ціні. Бо це розуміння, коли людина розуміє, що треба робити. І це не просто так. Це не те, що раз йому пощастило. Ні. Він це роками вивчає, він всій тусовці його знає, у нього є репутація. І зараз він дуже щасливий, він грає в футбол. Я з ним часом спілкуюся. І це от така людина, він молодий.

Andrii (13:35.662)
Відпочиття на екрані

Олександр Радіч (13:40.12)
І от він зробив таку цілью розібратися в годинниках, і зараз він може з них виробляти вже свій бренд. От така історія.

Олександр Радіч (14:01.304)
Так, я навіть у мене було…

Олександр Радіч (14:07.608)
Дві якості. От я це записав. Я думав про… Ви дала мені питання. Я думав про них. Перше, те, що люди не дуже багато аналізують… Ну, не зациклюються на аналізі. Тобто вони діюві. І я от… Я читаю книгу… Зараз, згнався, що в смітці, що я читаю книгу про Швецнегеря, я постійно користуюся його цитатами. І от у нього, він коли…

Він був доволі бідний, коли приїхав до США, який мігрант. Хоча він був чемпіоном з Болді Білдінга, у нього немало грошей. Він сам їдив, продавав вітаміни, дебіодобавки, тренажери. Він ходив наулиці в трусах, виходив і продавав обладнаменти з форзал. Це довга така історія. І він почав цікавитись нерухомістю. Вони купили якийсь там участок з другом, з Франко.

біля аеропорту, там мав бути така мегаполіс, але все це зав’яло, все в пустелю перетворилося, і їхні інвестиції в землю пошли крахом, а вони всі гроші вклали. Але він все одно думав про нерухомість і він купував будівлю, щоб здавати.

так, щоб брати кредит і за рахунок арендарів, щоб самому безкоштовно жити. У нього така була ціль. Забули так, щоб одна з квартир було його, там 12-15 квартир, одна квартира буде його, виплачувати ці взноски і жити безкоштовно в квартирі. І він цього досяг. А всі його друзі, вони говорили, «Ти що, ти ризикуєш 200 тисяч доларів?» Через кілька років він цього в день заробляв більше? В день?

Він заробляв більше, ніж 100 тисяч доларів в день, через кілька років. Але говорили, що треба враховувати, треба думати. І він каже, що ці люди досі там. Вони накачалися потім на пляжах, вони ходили якийсь час, але вони ніхто зараз. А він ризикував і діяв. І ці люди також діють.

Олександр Радіч (16:13.432)
І він говорить, що… Ми з ним спілкувалися, в мене є інтерв’ю на каналі, що лінь, лінощі, що люди ліняться, вони зациклюються, вони оцей… Безконечний цикл, домок, вони не діють. І оці люди, вони притоберуть і діють руками. І вони шляхом постійного нарощування невеликих дій, вони зробили свою судьбу, свою долю, і вони впливають на…

на людей, витрачуючих. Вони покращують життя людей, дають робочі міста і покращують економіку України. Кожним з них я захоплюсь.

Andrii (16:52.654)
Як ви вважаєте із тих історій, з героями вашої книги, з якими ви спілкувались, яку роль в житті їхньому незламних продавців відігравали друзі, родина, колеги по бізнесу? Чи це більше залежало від внутрішньої особистисної мотивації? Чи все таки оточення грає велику роль?

Олександр Радіч (17:14.679)
Ну от, я вже повертаючись до Ігоря Тластенка, я от якраз про нього подумав, у нього там дві людини, які дуже сильно на нього впливали. Перша це коли він жили на вулиці, він був безхатьком, жив на вулиці, просто там на вокзалах, з якимись наркоманами, друзями у нього були вирпіні. І він зустрів людини з церкви, яка дала йому можливість жити, дали йому житло і дали настанови. Він став…

залучався до церкви і став думати про те, що можна щось змінити. Це перша людина. І друга людина, про яку він постійно говорить, це його дружина. Тобто вона надихала його змінюватись. І, до речі, я нещодавно закінчив читати, давно не читав, але почав читати Наполіона Хіла, перечитав Наполіон Хіл «Думай і багатій». Дуже стара книга, близько 100 років цієї книзі. Але він такий, в принципі…

по самонавіюванні, медітації, про те, як правильно розподілити. І він говорив, що багатьох людей, він це називає сексуальною енергією, але якщо вона направлена в правильне русло, не в збочення, не в те, щоб не розбещення, а в те, щоб в творчість, то саме він говорить, а в принципі з ним згодно, що людина має надихати красота. Що коли людина…

вона є потягто прекрасного і він переріжить в глибину відчуття красоти творчості і це людина, яка вміє з хаосу створювати порядок це може ще згадати, але це мені дуже концептно я сьогодні в Ранці це чув, я це чув від Саймона Сіника і він говорив, що він відомий підприємець один з найкращих спікерів світу

Він розповідає про культуру корпорації, про культуру роботи, про те, як знайти своє місце в робочому просторі. Такі дуже мудрі слова. Він каже, що він вважає себе художником. Художником, бо я бачу, що люди, творці, підприємці – це люди, які вміють з хаоса зібрати порядок.

Олександр Радіч (19:26.264)
Вони подивилися на вулицю, і люди бачать, що там вулицю ходять. А вони роблять картину, художники роблять картину, вони побачили, вони зробили композицію. І він каже, що цим відрізняються владери малого бізнесу. Ну, так, вони закривають якусь потребу суспільства, але в основному вони щось роблять, щоб зробити грошей. Володери малого бізнесу і підприємці.

Молоді, молоді, бізнесі — це торгаші. А з іншої сторони — це підприємці, які бачать, чого не витрачає з світу, і це роблять найбільш класним чином. До речі, от те, щоб Хриснеґер на якомусь моменті він не знав, куди йти далі. Бодібілдіг не був популярний. До бодібілдігів ставилося, як…

зупередженістю, як до геїв, чомусь думали, що це збочинці, то вони ходять, намашуються там перед зеркалом, руками машуть. І до них сталося неповахою. І там не було грошей в цьому бізнесі. І Шверстенеггер змінив все, але він говорив про це своєму роботодавцю Джо Вейдер, який випускав журнал про культурізм. Він розвивав культурізм, але він розвивав не для того, щоб продавати свої біодобавки.

Він не розумів, що це може бути великим рухом. Але Шварценеггер повністю змінив відношення до бодібілінга і приніс завдяки журналістам, завдяки суспільній думці і завдяки кіно він зробив революцію бодібілінгу і зробив з цього великий спорт.

Andrii (20:57.966)
Ви можете додати це до своїх читачів. Ви

Олександр Радіч (21:08.216)
Можна сказати, що це енергія, яка відчуття прекрасного, яка надихає людей і дає їм на снаги, енергії і розуміння, що треба робити.

Andrii (21:26.19)
Що мають зрозуміти люди, які прочитають вашу книгу? Що б ви хотіли сказати їм?

Олександр Радіч (21:31.064)
Я хочу сказати їм, що продажі і ваші ідеї, і ваш продукт, він набагато ближче, ніж ви собі уявляєте. Що, коли ж зрадніше знаєте, я чув таке, що кожна людина може написати класну книгу. Тобто в кожній людині є достатні історії і розуміння, що написати, а просто ні всі садяться, ні всі пишуть.

Також я вважаю, що будь-яка людина, він майстер в чомусь, хтось вишиває, хтось пише, хтось малює, хтось гвоздь класно забуває, цвях забуває, він вміє щось робити, навіть електрик, він може зробити схему, він може взяти щось на Алліекспресі, поєднати, хтось може запрограмувати, щоб це було з телефону. Я навіть, знаєте, я про такий маленький приклад,

Дівчина, її звати Иншопе, Иншопе Джесіка здається, Іншопе. І вона написала книгу, її звати Глюкоз Годес, вона як богиня Глюкози, вона пише класну книгу, мені дуже просто зайшла і допомогла книга по Глюкозі. І вона, ну вона не програмістка, але вона подивилась на…

приложення на застосунок за контролю свого глюкози. І перепрацювала його. Знавшла людей, комусь заплатила трохи, і зробила свій застосунок, який завдяки є конс постійно заміряють рівні глюкози. Це дуже важливо для здоров’я людини, особливо для будь-якої людини. І вона зробила такий продукт. Тобто вона знала, для кого вона працює. Вона знала, що…

От зараз це не ідеально, те що зараз є системи і тезисусунок. Вона зробила інше, і в неї зараз десятки тисяч фанів, сотні тисяч підписників. Її книга – це один із бестселерів зараз. І можу сказати, що я також користуюся. Я її засусунок не бачив, але для мене це приклад, що нетехнічна людина, яка просто захотіла щось змінити, і вона це змінила. І кожен може…

Олександр Радіч (23:39.736)
придумати свій продукт і почати його продавати на Etsy чи десь ще буквально за наступні 30 днів.

Олександр Радіч (23:50.456)
Так, мене здається, що Андрій тільки трохи завис. Да, зі зараз. Да, чо говорить?

Andrii (23:52.462)
На вашу думку, Олександр, як ваша книга може вплинути на читачів, на їхню кар’єру у сварі продажі?

Олександр Радіч (24:06.872)
Головне, що люди, вони вчиться, ввчаться. Людина дурна, вона не вчиться на своїх помилках. Людина на одній тежі граблі, наступає постійно. Люда розумна, вчиться на своїх помилках. Людина мудра, вчиться на помилках інших і вчиться з досвіду інших людей. Тому читати книжки взагалі і…

особливо, не… ну, художні також важливо, але також важливо читати нон-фікшен книги, де описуються життя, біографії, підприємців, це людей, які змогли впорядкувати своє життя так, що вони стали більш… більш щасливими, скажемо так, вони більш щасливі, вони більш свободні, вони більш впливові, вони богатіше і вони повніше…

приживають своє життя і можуть принести більшу користь успільстви. Коли ви це читаєте, ви можете вчитися.

Andrii (25:09.71)
Олександр, які були ваші найважливіші виклики або перешкоди під час написання цієї книги? І взагалі, як ви їх долали? Розкажіть кілька історій про це.

Олександр Радіч (25:23.544)
А в книжці, коли ти пишеш книгу, і ти розумієш, що ти написав, і це не те, що написати в інтернеті, де ти можеш щось поправити чи відвідалити статтю, це надовго, це навіки, це для тисяч людей. І у тебе є такий симдром самозванця завжди, що ти знаєш, що ти маєш медитувати на те, що ти ніколи не зробишся ідеально, але у мене була класна команда, я залучив…

дуже колевікованих людей. І це як буквально все світ, він підказував таких людей, бо без їхньої допомоги це неможливо було зробити з моїм рівням досвіду в літературі, українській мові.

як правильно зібрати інформацію, переробити. Бо ми робили інтерв’ю, їх потім транскрибували, потім журналіст переписував, потім в нас була верска, потім це верска змінилася. Треба було брати фотографії, щось віддавали на перечитку, люди були незгодні з тими, що написано. Потім в компанії ми вирішили, що деякі частини треба прибрати, бо вони змінилися, і там фінансові якісь речі, і якісь політичні.

Andrii (26:32.91)
Відпочити.

Олександр Радіч (26:39.832)
Треба було багато перечитувати і навіть потім я просинався в холодному пату і думав, що я щось не так написав. Я буквально це нервовий до… і потім верстка, також медали одну верстку зробили, а потім треба було цей код добрати, одне видавництво там не захотіло, там інші…

сказали, що є якісь коди, потім, що треба звертатися до керівниці. А я до неї звернувся, вона мене ледво не послала. А потім ми, врешті-решт, вирішили, що вони згодилися переробити повністю там верску по-своєму. Потім згоджували обкладинку, дуже довго працювали над обкладинками. Це буквально оце все. Це буквально десятки редакцій.

Ну і врешті-решт, в грудні минулого року вона вийшла. Ніхто не знає, скільки її крові поту за, здається, невелику 200 сторінок. І це була більша робота, ніж над моєю, де я сам писав. Бо я сам писав ту книгу, і я за нею відповідав. Ми її написали і все, віддали, і більш-менш зробили. А це просто відповідальність перед компанією, перед клієнтами, це 10 разів більше.

Andrii (27:58.766)
Олександр, які поради ви б дали тим, хто тільки думає починати продавати, або тим, хто вже досвідчений продавець? Які поради десте тим, хто хоче розвивати навички продажу?

Олександр Радіч (28:13.4)
Головне те, щоб бути в спільноті людей, які це роблять. Тобто бути… Знаєте, я не дуже люблю ці групи в фейсбуці, де люди просто один одного гнобля, що це проблема. Можна зробити акцент не на великій групі, де там 20 тисяч людей чи 30 тисяч людей, а робити такі невеликі групи, де немає… Вибачте, срача. Де люди позитивно відносяться,

Вони мають таку, я б сказав, стоїчну підхід, те, що перешкоди – це шлях до зросту. От коли таке зрозуміння є, і таких людей багато, де ж багато, їх достатньо. І я знаю, що в Європіні, хлопці, це наші топ-продавці, які буквально вони разом. У кожного з них у когось десятки тисяч, у когось сотні тисяч продажів. І вони один одного знають.

І у них немає проблем. Вони… З фабрикою, що сталося, їм рознесли рашисти, розграбували їхнє виробництво, де працювало 500 людей. 500. І я не бачив у Ігоря роздратування. Тобто він там кожного дня там, в спортзалі, то… Він їде в волонтерів, дуже багато робив під час окупації. Але я не бачив,

Прям переймався, що у нього щось розбомбили, втратив виробництво. І два наші клієнти, навіть трьох клієнтів, які побудували в іншому місці виробництво. Тобто я знаю, я не буду називати, але я знаю особисто трьох людей, які побудували заводи на заході України, щоб продовжувати працювати. І одного, який побудував в Турції. Тобто люди продовжили. Тому треба триматися їх.

Andrii (30:02.894)
Де можна придбати вашу книгу, замовити, знайти? Тому що у людей може виникнути таке питання, а я думаю, люди би захотіли прочитати вашу книгу.

Олександр Радіч (30:13.912)
Найпростіше це на сайт western.com і там можна впроти в пошуку навіть вестерні незламні продавці і одразу буде стрінка книги. Щоб не давати там точну адресу, я зможу її дати в описі до відео, але також ви можете проїхати на сайт і замовити. Також ви можете, я думаю, що багатьох людей є зі мною контакт, контакт в LinkedIn.

де вони мене регулярно замовляють вже. І в фейсбуці додавайтеся в друзі, напишіть, я вам її підпишу, авторський підпис зроблю і перейшлю.

Andrii (30:46.03)
Ви бачите, як вона виглядає?

Andrii (31:10.83)
Стоїцизм – це філософська школа, яку заснували стародавні Греції в IV столітті до н.Е. Стоїки вважали, що щастя досягається через глибоку мудрість, самоконтроль і гармонії з природою. Вони вірили, що ми не можемо контролювати зовнішні події, але ми можемо контролювати свою реакцію на них. І книга Райна Холідей, наприклад, досліджує, як же взагалі стоїцизм можна використовувати для того, щоб подолати перешкоди, досягти успіху.

і я би хотів би з вами сьогодні поговорити про цю книгу і про стойцизм. І перше питання, як стойцизм може допомогти нам подолати труднощі і невдачі?

Олександр Радіч (31:50.968)
Дякую, Андрію. Дійсно, ви затронули кілька важливих концепцій. Одна з перших – це в тому, що ми маємо поділяти події, які позу нашим контролем, і те, що в нашому контролі. Навіть наше тіло, наше багатство, наша робота.

як суспільство розвивається. Це поза нашим безпецтеріднім контролем. Ми можемо на це вплинути і ми маємо впливати. Але ми можемо контролювати тільки своє сприйняття, тільки свої дії, які базуються на нашому сприйнятті і нашу воль до дій. І принципи стоїцизма, вони…

з точки зору того, що людина, що має в себе розвивати, є чотири принципи. І це принцип перший. Це помірність або дисциплінованість. І коли в тебе є…

основа, коли ти дисциплінований, у тебе є системи, у тебе є розпорядок, рутіни дня. Звичайно, це означає, що ти обмежуєшся в тому, що не можеш там подорожувати, чи раптом кудись піти і з друзями погуляти, чи щось ще зробити. Але це дуже швидко набрядає. І людина набагато більша, щаслива, здоровіша і…

щасливіша і більш свободна, коли в неї багато обмежень. Коли це обмеження… Якщо ви самі себе не поставите обмеження, і перед вами поставить ваше тіло, коли буде занедбане, і чи суспільство, чи вас посадять в в’язниці, вибачте, якщо ви не контролюєте себе. І це дисциплінованість. Інше – це справедливість. А третє – це сміливість. І…

Олександр Радіч (33:50.36)
Четверте – це мудрість. І от мудрість, до речі, да, що цікаво, що Райан Холідей, він, ну, у нього доволі цікава, ли, доля.

Це молода людина, у якої він живе десь десь з дружиною, з дитиною, з тваринами десь на природі. Він постійно біля океану. Я не знаю точно, де він живе, але десь біля океану. Він постійно бігає, він займається спортом. Він багато читає, він неїмівірно багато читає, він робить записки. Він був бренд-менеджером великої компанії, що займалося одягом. Потім він був помічником Роберта Гріна, який написав 48 законні влади.

І довгий час його друзі говорили, чим ти займаєшся? Тобі немає роботи, давай ми тебе роботу знайдемо. А він писав книгу, він сидів в біблотеті, цей рік чи два писав книгу. Він написав книгу, оця книга. І потім вона вийшла, і потім йому говорять, знаєш, твою книгу викладають кращі тренері НХЛ, НБА, футбольні асоціації, бо це як підручник, для того щоб люди…

команди стали сильніше, щоб люди стали кращими спортсменами, стали чемпіонами. І знати дуже помагає людям. І він познався з Тімом Феррисом. Він став одним із найбільш продаваемих авторов у світі. І під цього кожна його книга – це «Беселлер». Там у мене є ще книга «Стояки стодіцизм. Цитати на кожен день». Також «Ай, неху, лідер». І цікаво, що він говорить. Він авторитет у цій темі.

І він каже, не читайте інші книги про стаїцизм. Тобто майже всі книги про стаїцизм – це «Шерпотреб», як сказати, це попса. Він рекомендує Тіма Ферриса, якому я також наслідую, і Райна Холліди. Вони друзі. Я потім дізнався, бо я працював в корпорації з канадською, і вони рекомендували цю книгу всім співробітникам.

Олександр Радіч (35:57.208)
І ще з елементів, тут важливий цитат, який я хочу донести, відразу поки ми прийдемо далі, одну важливу цитату. Зараз якийсь ще було.

Ааа…

Я ще це прочитаю. Перешкода до дії прискорює дію. Завада на шляху стає новим шляхом. Для того, щоб знайти своє призначення і бути не тільки ефективним, а і щасливим і богатим, треба подолати перешкоду. Є одна, я тоді маленько прічу, розповім.

Буфодин

Царь, я не знаю, король, який вирішив перевірити характер вдачу своїх підлеглих. І він, основна дорога до Головного міста, він туди поставив Великий Кам’єнь.

Олександр Радіч (37:07.928)
Валун камень поставив, ніхто не міг прийти. А він засів в кущах і дивився. І всі люди проходили, вони скаржилися, вони крили, вибачте, матом короля, що він за дорогами не слідкує, що тут не можна нормально проїхати. Ніхто нічого не робив. І потім один християнин, він почав штовхати, він не зміг це зробити. Він тоді пішов в ліс, взяв якусь велику гілку.

він поставив маленький камінь і нам почав давити, давити. Врешті-решт він зіштовхнув цей камінь. І під нім була маленька ямочка. І там була записка приблизно з такою цитатою, що треба долати перешкоди, що твоя перешкода стоїть твоїм шляхом. І там була гаманець з великою сумою грошей. Тобто ця людина, яка подолала цей камінь, вона отримала винагороду.

Але корний раз, коли ми дулаємо щось, ми отримаємо якось винагороду. Знаєте, є останні відповідні питання. Я скажу, що треба ставити питання. Стоїцитум вчити, тому що треба розбирати склонні ситуації непрості і ставити питання, які допомагають нам прийняти правильне рішення. І до мене була програма Coach Turfing. До мене приїжджали люди. Я давав…

ще до того, як у мене була сім’я, я давав людям можливість у мене зупинятися. Європейцям там кілька разів це було. І якась група була знімальна з Голландії. І от я просто запам’ятав, я у них взяв інтерв’ю, у мене навіть на каналі є інтерв’ю з Вайтером, здається. І він говорить, що в Європі люди… От у них…

Майже не має проблем. Людина працює офіціантом і вона може собі оплачувати в кредит на 30 років свій будинок. Маленькі відсотки по кредиту. Людина отримує 10-15 євро на годину і вистачає, щоб оплачувати будинку. Ім нічого не треба. Людям нічого не треба від життя. Ну от він офіціант і він офіціант. Маленька різниця між людьми, які щось роблять і ти, що нічого не роблять. Є такий соціалізм в Європі.

Олександр Радіч (39:20.472)
І тому, говорячи, немає ніякого бажання щось робити у більшість людей. А що нас в Україні? Ми постійно знаходимося в якомусь неймовірному стресі. У нас доволі важко. Низькі зарплати – ні. Система ободоткування. Що у нас більш-менш? Я думаю, що підприємництво легше, ніж в Європі, робити.

Andrii (39:31.31)
Деякі люди вважають, що перешкоди на шляху життя, який зустрічається, вони не можуть бути збереженими. Вони не можуть бути збереженими.

Олександр Радіч (39:47.704)
Тому що людина доволі швидко може почати, але там складніше. Ні мейч, ні точно складніше.

Andrii (40:00.974)
є випадковими, вони є несправедливими, холіди жена впаки каже, що порашкоди не є випадковими або несправедливими. У зв’язку з цим питання, чи згодні ви з холіди і як ми можемо змінити свою точку зору на порашкоди, щоб вони стали для нас джерелом сил, щоб ми сприймали їх справедливі?

Олександр Радіч (40:21.08)
Ну, по-перше, що треба зрозуміти і затямувати собі раз і не завжди, що і війна це показує, що в цьому світі немає справедливості. Тобто, і в принципі немає як… Є люди, які більш досвідчені, освідчені і відповідальні.

Вони вносять справедливість, стараються донести справедливість. Це один з принципів стоїсизми, але це невеликий відсоток людей. Більшість – це хами, це люди дуже жадібні, це насильство, несправедливість, війни. І цьому більшість людства схильні до несправедливості. Тому ви не можете жити в такому світі і очікувати, що все буде, як ви запланували.

Відразу прийміть, що життя – це хаос, але ви в ньому знаходите свої сенси і більшість того, що ви не придумували, і, до речі, це нормально, думати про неприємності, але думати з точки зору не те, що боятися, ні, при медіататом, малором і моментом морі. Тобто ви думаєте і про смерть, що життя скінчене, воно не безкінечне, тому треба користатись кожним моментом і при медіататом, малором.

Ви думаєте про неприємності, які можуть статися з точки зору, що ось це гірше, що може статися. З точки зору, що цього майже напевно не станеться, коли ви розумієте, що найгірший сценарій у вас є, у вас записаний, найгірший сценарій. Але він ніколи не виправдовується. Тобто життя, якщо ви приживаєте те, чого не трапитися,

Олександр Радіч (42:14.392)
Перший раз приживаєте, коли це не трапилось, і другий раз, коли це трапилось. Але більшість речей не трапляється поганих. Не трапляється, але ви підготовлені. І щоб змінити точку зору, отакий приклад наводить Холі Дей, що він показує початок фільму «Гладіатор». І там оцей герой Расел Кроу, здається, Расел Кроу, в головній ролі, і він дивиться на птаха.

злітає з гілки. І красиво так показують, красиво злітає цей політ. І потім камера від’їжджає, а він стоїть на передовій між двома військами, і зараз вони друг друга переб’ють. І оце, але як говорять, в житті, в житті, зазвичай все навпаки. Ми зосережуємося на якійсь маленькій проблемі і ми її сприймаємо як велику битву, де ми боїмося.

Але якщо змінити перспективу і подивитися, як це впливає на твої цілі, на те, ким ти себе відчуваєш. І коли ти зрозумієш, що там накричали на тебе, наступили на ногу, хтось тебе обізвав кимось. Ну, наскільки це впливає, наскільки твоя реакція має бути, впливає на твоє життя, на твої цілі, на твої цінності, на те, що ти цей день другий раз не приживеш.

Тобі треба зібратися і пройти цей день ідеально. І ти відчуваєш тоді неймовірну силу. До речі, коли ти вивчаєш філософію, і ти стаєш мудрішим, вивчаєш книги, ти вивчаєш біографію людей, ти нон-фікшен книги по бізнесу, по життю вивчаєш,

Олександр Радіч (44:10.456)
то отакі маленькі вони відскакують, коли у тебе в твоєму сосуді лежать великі камені, камені твоїх цілей, то оці маленькі піщинки ти вже не сприймаєшся серйозно, у тебе вже ти наповнений, і вони відскакують від тебе ці образи, якісь невдоволення, несправедливості.

Andrii (44:14.83)
Дякую.

Andrii (44:24.654)
Відповідно, що в цьому речі, якщо ми не можемо контролювати зовнішні події, то ми можемо контролювати свою реакцію на них. Це базова ідея стойцизму. Відповідно, що в цьому речі, якщо ми не можемо контролювати зовнішні події, то ми можемо контролювати свою реакцію на них. Це базова ідея стойцизму.

Andrii (44:52.078)
У зв’язку з цим питання, як ми можемо розвинити мужність і рішучість, необхідна для того, щоб подолати труднощі? Що спроведу цього думаєте ви і що про це каже Холідей?

Олександр Радіч (45:04.472)
По-перше, якщо ми говоримо про різницю між триггером, між стимулом до дії і нашою відповідію, то по-перше, ви можете трохи розділяти свою реакцію. Тому що амікдала у нас є, яка сприймає відразу, виловлює, це частина мозку, яка виловлює стімули.

Олександр Радіч (45:33.432)
якщо ви не проводите через своє мислення, через процес осмислень інформації, відразу реагуєте, то ви майже напевне зробите неправильне рішення. Людина, яка імпульсивна, яка швидко гнівується, такий темпераментний характер, вона майже завжди в такому стані.

вона приймає неправильні рішення. Звичайно, що є тільки одна, тільки один стимул, і він закладений на рівні генетичності. Це стимул боротьби до своєї життя. Ось коли у нас падає циклина чи на нас нападає дикий звір, чи у нас цілля цих генетівків,

Олександр Радіч (46:32.056)
швидкої реакції на генетичному рівні. І ті, на які у нас повністю суб’єктивно, і це хибне і збочене перетворення наших привисних інстинків для сучасного людини, в тому, що ми сприймаємо образу нашого впівробітника чи начальника, ми сприймаємо як пагорозу своєму життю.

і тоді ми реагуємо, ми можемо якось гадість сказати, і зрушити свою кар’єру, чи просто почати виправдовуватися. Але ні! Чи клієнт там щось поки не скаже, не пише, навіть телефон, ви можете завжди видохнути і почекати. Коли мені пишуть пане лист на ЕЦІ, там звинувачують, я раніше просто, у мене відразу отаке, раніше було сильне відчуття, що я зараз маю відповісти. Але ні!

Приняв душ, пішов на вулицю, повернувся, написав гарного професійного листа. І воно майже завжди… І одиниця перетворяється на четвірку відкуки. Мене все не подобається, але все окей, коли ти написав листа. І один із піонерів отакої філософії в сучасному світі — це Віктор Франкл, який прожив Голокост і який прожив концентраційні табори.

його родичі майже всі загинули. І він там кілька років провів в найжахідних таких умовах, але він уявляв собі, що колись про це буде розповідати своїм студентам, що колись він буде виступати. І дійсно він виступав. І він багато провів лекції, писав книжок. Людина в пошуку смислу, людина в пошуку сенсу.

описують свої події. І він сказав, що це те, що виділяє людину від тварин. Що це можливість обирати реакцію. І у нас сміливість з’являється, коли у нас є системи і коли у нас є що робити. Тобто ми знаємо, що очі бояться, руки роблять.

Олександр Радіч (48:52.824)
очі бояться, що вони роблять. Коли у нас є набір принципів і ми знаємо, що робити, то нам набагато простіше справлятися з своїми страхами і приходити до рішучих дій.

Andrii (49:14.19)
Питання наступне полягає в тому, що іноді зміни, які відбуваються, вони йдуть не за планом. І таке буває у людей. Що ми маємо зробити, як ми можемо навчитися приймати зміни і не впадати у віччя, коли все йде не за планом?

Олександр Радіч (49:33.4)
Ну ось один з принципів те, що в своїй лекції на TED говорив Тім Феріс. Він боровся із своїми страхами. Він описує, що в дитинстві його там ледве не втопили. І потім він боявся плавати, але потім він плавав на великій дистанції. Я навіть читав у Пітера Аттія, що вони разом плавають з Тімом Ферісом.

знижує мої шанси бути з’їденим акулою на 50%. Тобто, тому що вони плавають разом, то шансів два рази менше. Так, так жартують. І чому приймати клади людей не за планом? Тобто, в принципі, те, що також писав Тім Феріс, він говорить, що ви можете зробити таку… Родлинійте ваш записник.

і написати, що відбувається, чого ви боїтеся, і що найгірше може статися. Він каже, що коли він перше вирішив виїхати в відпустку, у нього був бізнес, він працював по 16 годин на день в своєму бізнесі, і потім він вирішив, що він поїде на 4 місяці чи на місяць поїде в відпустку і залишить бізнес на працівників.

І він боявся багато, що податкова приїде, якісь будут податки, що одне, друге, третє трапиться, що його бізнес розвалиться. І він почав кожний пункт записувати, що потрібно робити, що податкова не наїхала. І він якусь форму заповнив, якусь людину наняв. І це коштуває 100 доларів чи 200 доларів. Тобто він запрограмував якісь найгірші сценарії.

І що може трапитися? І примедітати малорум – це, в принципі, про те, щоб продумати найгірші сценарії по різних речах і як ви будете з цього викарабкаватися. Але більшість людей, які прийшли з високопіднітою головою через кризи, кожна нова криза залишає в них все менше рубці, все легше дувати перешкоди, коли це зробили.

Олександр Радіч (51:53.496)
Людина, яка медитує і проходить з високо піднятою головою через всі негаразди, набагато легше сприймає незаплановані штуки, незаплановані події, перешкоди негаразди.

Andrii (52:18.318)
У житті кожного бувають невдачі, суттєві невдачі. І питання наступне – як розвинути стійкість і здатність зібратися, піднятися після суттєвих невдач, як це зробити? Ваші поради, ваше бачення і бачення Райана.

Олександр Радіч (52:41.592)
Я пару історій, мабуть, розповім. Ну, перш, от я сьогодні буквально перевіряв цю історію про Нельсона Манделла, який був у в’язниці 27 років. 27 років у в’язниці. І він повернувся і став президентом. І також, я читаю книгу зараз. «Правила п’яти секунд» Мел Робінс, така жінка є, впливова. Вона 41-й рік.

хоча вона вже була ведучою на якомусь каналі, в неї була коучінг своєї якась коучінг-практика, вона почала пиячити. І не могла проснутися, величезна депресія, і діти в школу вчасно не відводила, не мігла піднятися з діжка, все було дуже страшно. Вона придумала таке правило, воно, звичайно, що не вона придумала, але вона таке його сформулювала.

що кожен раз, коли у тебе є план дійти, бачиш своє, що треба робити, і ти рахуєш 5,4,3,2,1 пуск. І він каже, що я постійно так роблю. Треба щось робити? Я… Так, 5,4,3,2,1 пуск. І починаю щось робити. Щоб вийти з стану, що все погано.

У мене таке ж було. У мене таке траплялося, просто дуже якомусь критичному сенсі, що здавалося, що просто все дуже погано. Я зрозумів, мені до речі, це мені батько сказав, під час такого дуже доволі серйозного фізичного у мене було срыв, я думав, що я цього не викорпкаюся.

Олександр Радіч (54:32.984)
Люджеття велике, що людина може через багато пройти і багато пережити. І що ми бачимо по Манделі, по Віктору Франклу, там ще одна історія є у холі де про боксера, який пройв 19 років в’язниці по несправедливому звинувачуванню. Що життя доволі довго і ти кожен раз, буквально, ти кожен день можеш зробити велику зміну. Кожен день.

Олександр Радіч (55:03.608)
Ти не уявляєш, скільки ти можеш зробити за 10 років. Тобто за один рік ти не можеш. Ну, от є така думка також, що ти робиш кроки. Є така концепція японська кайзен. Це такі невеликі кроки кожен день. І це згоджується до того, що говорить Джеймс Клір в книгі «Атомні звички». І от він говорить, що треба, наприклад, невелика звичка. Це…

Рітуал, початковий рітуал. Ти можна, наприклад, я от для того, щоб позбутися зайвою ваги, я виходив на вулицю, просто. Вісім ранку я виходжу на годину. І цю годину я маю займатися. Я знаю, що я прийшов на стадіон. Раз я прийшов на стадіон, треба займатися. Раз у мене лежить, оце моя спортивна форма. Це моя спортивна форма. Вона завжди тут лежить. Оце штука, яку я маю займатися кожен день з колесом. То я роблю отак на колесі. Воно лежить тут. Тобто.

Andrii (55:39.086)
Дякую.

Олександр Радіч (56:02.168)
І це знаю, що, до речі, фідична активність – це одна із таких важливих елементів, в тому, щоб позбавитися відчуття невдачі. Тобто ти, якщо навіть ти нічого не зробив за день, ти зробив це. Це зробив вклад, це перший крок. Але щодо часу, от має таке, знаєте, відчуття, сприйняття, що життя, навіть коли тобі там вже 50 років, в мене скоро буде 50 років, через два місяці.

І ти розумієш, що ось людина 60, ось людина 70, ось людина 90 років, ось Чарлі Манґер, один з найуспішніших людей, нещодавно він помер, 99 років. І я прочитав про Нельсона Манделло, він 27 років, він був в в’язниці, а потім став президентом, став дуже успішним, і після цього він прожив, 95 років.

Віктор Франкл теж 90 років щось прожив. Тобто навіть якщо тобі там 30, 40, 50, 60 років, у тебе ще є час. Да, ти можеш завтра померти, але ти маєш вчитися і діяти. Ти маєш вчитися так, що ти будеш жити вічно. І ти маєш жити так, наче це твій останній день життя.

Оце два принципи мені дуже подобаються, що ти коли це сприймаєш, що ти не знаєш, що буде завтра, але сьогодні я подумав, що не краще. Я зроблю щось для себе, для своєї сім’ї, для своєї суспільства, я чомусь навчусь. Але я буду вчитися завжди, кожен день, але я розумію, якого можна більше вкласти в цей день, тому що завтрашнього може не бути.

Тоді буде набагато легше жити і щось досягати.

Andrii (57:58.766)
Вступне питання, як ми можемо використовувати перешкоди як можливості для росту і розвитку? Можете навести кілька історій або ваших, або з книги?

Олександр Радіч (58:11.992)
Знову так зв’язок не идеальний зараз. Андрію земне. Ще раз скоріть будь ласка.

Andrii (58:17.166)
Як ми можемо використовувати перешкоди, можливості для росту і розвитку, можливо, історії з вашого життя або історії з книги, щоб ви порадили людям?

Олександр Радіч (58:31.32)
Ну, у мене така одна історія, яка…

Історія, тож, на Netflix побачився, подивився фільм про Девіде Бекхена. Девід Бекхен був такою дитиною обдорованою, і він доволі швидко, дякує за це, дякує за це, сидів вули, звичайно, але інтренувався буквально там на подвір’ї. Його взяли до Manchester United, коли він був ще хлопчиком, в індросях неймовірних успіхів. У нього була така цікава історія, коли він…

зірвався важливу матчу проти Аргентини. А відношення між Англією і Аргентиною це було близько до відношення України і Росії. Британія купувала частину Аргентини, і у них було це як вороги. І матч між Англією і Аргентиною, це був як матч смерти.

А Девід Бекем на 23 хвилині в цьому матчі ударив капітана з Барна Аргентини ногою. Тот його штовхнув, Бекем впав і ударив його ногою. Легенько, а тот випав, картинок ніби його вбили. І за цього на 23 хвилині Бекема видалили з поля. І вони залишилися в десятьох.

І вся Англія вважала його ворогом народу. Серйозно. Його вбити. Коли народила дитина, він спав ногами до двері. Тобто він підправ двері ногами, коли дитина народилася. Тому що кожного дня вони очікували нападу, що їх вб’ють. Він Вікторія Беккем так серйозно ставився до футболу. Це як був, як зрадник на війні. Отак от ставилося.

Олександр Радіч (01:00:28.952)
Але він це прийшов. І він став великим футболістом, навідомийшим в світі, один з навідоміших. І навіть якась газета направила журналістів по світу, щоб знайшли людину, яка не знає Бекхена. Вони знайшли пастуха в Чіллі.

Це єдина людина, яку знайшли, яка не знає Бекхема. І зробили з нього на журналі Times, или Live Times написали таке. Єдина людина, яка в світі не знає Бекхема. І такий пастух стої, такий гордий, такий… Не знає Бекхема. З Вівсями. Да, але потім його купили в США. А в США він приїхав в команду Los Angeles, якийсь там… Я не знаю, як називається.

В його команде грали люди, які в день працювали двірниками і банківськими працівниками, а ввечері грали з ним футбол. І його не було перешкод. Він був явно найкращий в США. Він грав десять раз краще, ніж вони. І він почав втрачати свій рівень. Тому що у нього не було перешкод. Також мускули Шерстнегер.

Він себе буквально вбивав ці мишці, вони рвалися, рвалися і вони зарощувалися. Саме так зростають мускули, наші м’язи. М’язи зростають, коли вони пошкоджені. І тому ви маєте постійно нарощувати м’язи.

а свої особистості через перешкоди. Ну, я не буду там зараз своєю обовне, тож багато було своїх історій, але, в принципі, я сприймаю всі виклики. І, зокрема, от роботу Western Beat як виклик для того, щоб стати краще.

Andrii (01:02:18.574)
Дякую. Наступне питання – як ми можемо використовувати перешкоди для того, щоб зробити світ не тільки у оточенні, де ми живемо, а світ кращим місцем для життя?

Олександр Радіч (01:02:32.92)
Еммм…

Значить, перешкоди для того, щоб зробити світ краще. Ну, я думаю, що те, що відбувається зараз, те, що відбувається зараз, воно має стати каталізатором змін для світу, який занедбаний, занедбаний, який дуже такий ситий, задоволений. І, ну, люди не сприймали настільки кризу, небезпеку так серйозно.

Мені здається, що такі катаклизми, як землетруси, як наповнення, навноваднення, як сказати правильно українською, що такі події, внутрівійна, це найгірша форма.

Олександр Радіч (01:03:28.664)
Катастрофічна. Вона має стати каталізатором для того, щоб суспільство з’єдналося, щоб викорінили ці всі замашки корупцію, безвідповідальність, зневажливе ставлення до голосування, до суспільних, соціальних деяльностей. І що кожен з нас має, от зараз, люди зрозуміли,

від кожного людини, від кожної спільноти, залежить наскільки Україна здатна вистояти, перемогти і покращитися. Я вважаю, що саме такі події і в кожній людини є така прислів’я, що те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.

Олександр Радіч (01:04:25.432)
щоб щось змінювати в суспільстві і в світі. І завжди починати треба з себе. Те, що я говорю і буду це пропагувати, те, що свідома людина, якщо хоче щось міняти і хоче себе ставити як велику людину, чи політика, чи лідера,

Вона має дуже ретельно ставитися до всіх еспектів свого життя. І навіть того, що стосується шкодливих звичок, там, куріння, там, пиття, як людина за собою слідкує, як вона одягається, як вона говорить, що вона ніколи не говорить погано за спиною інших людей, вона не користується матірною миславою ніколи. Тобто, якщо ти вже, ну, ти лідер, ти не маєш пити, ну, я так вважаю.

Ти не маєш пити, ти не маєш користуватися лейливими словами. Ти маєш бути високі стандарти. Ти маєш приймати високі стандарти. І в принципі, стодіцизм — це «Ірайан Холяд і Тім Феріс». Я дивлюся, як вони спілкуються. Насправді інтерв’ю було між Тім Ферісом і Ірайаном Холядом. Я бачив, наскільки люди розвинені, наскільки у них багато ритуалів, процедур.

Я намагаюсь відповідати на все. І емоційне життя, і фізичне життя, і ритуали, і підйому, дисципліна. Це все має бути в одному. Якщо людина зможе таки вибудувати своє життя, вона може дійсно впливати на суспільство, як Ганді. Як зробив Ганді.

Andrii (01:06:16.942)
Олександр, на вашу думку, як ми можемо використовувати стойцизм для того, щоб залишатися вірним своїм цінностям, навіть коли все дуже складно? Наприклад, деякі люди перебувають під окупацією, деякі люди втрачають житло, квартири близьких людей, деякі люди втрачають сенс життя, і це не тільки через війну.

як залишатися свіреним своїм цінностям, коли дуже складно. Що про це каже стоїцизм?

Олександр Радіч (01:06:51.96)
Я вважаю, що для люди, для людини, що у людини, у чоловіка, взагалі у людини має бути відчуття свого місця, свого місця в цьому світі. У нього має бути, ну, близько оце стуіцизм.

але мають бути внутрішні сильні моральні принципи. Бо таке було таке, що Стівенкові розповідав про принципи, там, всім навичок лідера і іншим, серед студентів. І хтось сказав, ну ви мені так, розповідати, це етичні принципи, моральні, але це ж ваші принципи. Але у нас може були інші моральні принципи. І він говорить, що ви завжди, коли ви йдете в суперечі людської природи, незалежно яка у вас релігія, чи ви атеїст, чи нерелігіозна людина, завжди видно.

коли людина йде в точності і діє згідно зі своїм сумлінням. Тому я вважаю, що незалежно… Ми маємо вірити. Вірити і ми маємо… Узгоджуватися своїми принципами, які…

мають бути зрілими. Тобто, якщо людина є зрілими принципи, і він тоді, де він їх бере? Ну, він читає книги. Це може бути книги, це може бути історичні книги, це може бути філософські, це може бути бізнес-література. Але він формує свої принципи, які допомагають йому відчувати схильність до якоїсь спільноти однодумців. І от ця спільнота – це люди, які

мають схожу вібрацію. Тобто кожна людина і своя вібрація. В кожна вібрація низька, хтось там, під жодним, посидість, висіли, випили щось. Я читаю зараз також Швейка. І дуже там прямо, яскраво це описано. Там там Швейка стоїть. Яскраво описано люди рідних рівнів. Просто Гашак класно це описував. І низька вібрація, є вібрація. Вам треба підбирати спільноту

Олександр Радіч (01:09:03.928)
які знаходяться трохи вищі вас і під них підлаштовуватись. Підніматися, підлаштовуватись. Тому що якщо ви спілкуєте з людьми нижче вібрацію, вас завжди буде скочуватися. Ви не можете черпати мотивацію тільки в собі. Тому ви спілкуєтеся з найкращими через книги. От в мене правила Сміта – класна книга, класна, я дуже вважаю його. Я Шверстенеггера, з дитинства він на мене сильно вплинув. Я зараз це зрозумів, я читаю книгу прямо, воно прихоповно все про моє життя.

Тобто ці історії читаю, він і продав Сембов, і підприємцям. Класна історія. І тоді ви надихаєте з їм, але підбираєте людей і сім’ю, і стараєтесь і дітей виховувати, щоб вас оточувало середовище з високими цілями, високими стандартами.

і тоді вам не захочеться спускатися. І тоді, коли є такий рівень, то, знаєте, змілим рає в шалаше. Змілим рає в шалаше. Тобто коли ви з такими людьми, з ними хоч куди, і навіть якщо нікого немає поряд, ви емоційно і ви духовно, ви разом зі своєю вірою. Тому от люди, які там віруючи, вони також дуже сильні морально, і вони там мучені, які готові прийти. Я читав про жінку, яка поїхала кудись…

там, де прокажене от якийсь острів 19-рік. І вона точно знала, що вона має померти. Там люди були, острів прокажених. І ця медсестра, вона була якась з монастиря, як з чинцями жила, і вона поїхала туди. Їй було 40 років. І вона – єдина, хто не захворів. Тобто вона жила з ними 30 років, з прокаженими. Вона їм допомагала. Вони всі помирали, але вона їм допомагала.

І вона була відчуття, що робить це для Бога, для себе. І для… Ну, як сказати, це узгоджувалося з її прийняттям реальності свого життя. І тоді вона могла все перенести. Такі люди, і зараз ми бачимо на війні дуже сильних духам людей, які можуть все перенести.

Andrii (01:11:32.598)
Більш довго, більш насичено.

Олександр Радіч (01:11:36.696)
Тім Ферріс каже, що люди сприймають стейцизм як корова, яка равнодушна, їде травичку, йде дощ, а її все по барабану.

Олександр Радіч (01:12:06.584)
наука і про те, як не зважати на нього гораздо, бути пофігістом. І ви знаєте, якщо ви навчитися відділяти те, що зовнішнє, на що ви не контролюєте, що на вас впливає, але ви не порушні.

Ви будете всі більше знаходити енергії і стимулів і смислів, сенсу в свого життя. І ви всі більше зможете насолоджуватися тим, що вас оточує. Сміхом дітей. Ми зараз з дітьми збираємся в парк поїхати дитячий. І ти розумієш, що от такі життя, що, да, все може страпитися. Але ти знаєш про смерт момента морі.

Ти розумієш, що не гораздо буду траплятися, але ти аморфаті. Ти обожнюєш свою судьбу, свою долю і ти карпедієм. Ти хапаєш кожен момент, ти хапаєш день. Я написав в своєму інстаграмі, що я роблю кожен день захопчуючию пригодою, тому що я вбудовую свій день тим, що я багато читаю вранці, я пишу,

Олександр Радіч (01:13:25.624)
Я працюю з великою кількістю інформацією, я читаю машини, я постійно слухаю лекції на швидкості 2.0. У мене велика сім’я, в мене багато відповідальностей на роботі, дома. Але я не розумію, що кожна зміна, багато чого, багато ролей і багато змін. Але я насолоджуюсь кожним з ними. У мене прізвище таке радіще, в молодості я їздив.

в Ніпропетровськ, ми їздили багато, в Сибір я їздив, а мене було багато приход. Але в мене є людина, ми з ним спілкуємося, Віталій, на моєму каналі, він називав мене Саша Радість. Тому що це те, що має бути. Не завжди виходить, але коли у вас є основа, ви свою вібрацію налаштовуєте на прийняття в своє життя щастя.

і, я думаю, це дуже допомагає.

Andrii (01:14:26.318)
Хочеться допомнити до ваших слів, що вірте в себе, шукайте себе, працюйте над собою, якби вам важко не було, тому що ви заслуговуєте бути щасливими.

Олександр Радіч (01:14:32.6)
Андрій зараз трохи зависли. Можна ще раз сказати.

Andrii (01:14:41.358)
І на завершення хотів би доповнити до ваших слів, що вірте в себе, працюйте над собою, шукайте себе, тому що ви заслуговуєте бути щасливим.

Олександр Радіч (01:14:53.752)
Дякую, Андрій. Чудово. Ми було дуже приємно з вами поспілкуватися. І я сподіваюся, що ми продовжуємо незабаром.

Andrii (01:14:57.038)
Навзаєм!

Andrii (01:15:01.166)
Так, дякую.

Олександр Радіч (01:15:03.064)
Дякую.