Що планів та розпорядку. В кожному дні тижні має бути якийсь фокус щодо 6 царин Каіросу.
Понеділок присвячується творчості, вівторок – бізнесу, середа – розвитку розуму (сьогодні Новою Поштою має надійти книга Джима Квіка Limitless!), четвер – відносинам та розвитку емоційного інтелекту, п’ятниця – стосовно тіла, субота – духовна складова. Неділя – заточуємо пилу та закріплюємо звички.
Сьогодні поговоримо про навичку писати. Мій тренер – Publication Coach, Daphne Gray-Grant.
Чому важливо писати? Ти вчишся структуроване мислити. Ти розкриваєш нові глибини своєї реальності. Ти можеш (і маєш) впливати на світ. Це майже неможливо без ретельної роботи над собою, що проявляється в дисциплінованості, та працею над своєю ідеєю.
Сприймай себе як стартап, як бренд, та те, що ти пишеш – твій продукт, метапродукт твоєї особистості, який ти маєш “продати” світу.
Коли ти пишеш, ти не просто транслюєш те, що побачив в житті. Ти проводиш побачене через призму свого внутрішнього досвіду і робиш висновки. Одна з ідей, про які Дафна говорить на своєму Ютюб каналі, стосується журналу досліджень.
Щодо журналу досліджень.
Будь-яка серйозна справа як то написання нехудожньої книги потребує досліджень, бо мало кому цікаві ваші необґрунтовані думки та вигадки. Наприклад, Майкл Грегер для своїх книг (як то How Not to Age) зробив біля 13 000 референсів.
Тому важливо вести відлік тому, що ви дослідили, та десь структурувати. Дафна говорить, що краще розділити те, що стосується цитат, посилань, точних копій того, що знайшли, їх краще виділити в окреме місце, це може бути табличка або програма, куди ви кидаєте все.
Далі у вас є окремий записничок, де ви фіксуєте свої думки та висновки щодо ресурсів, де знайшли інформацію. Це не просто копіпаст, це ваша креативна скарбничка, з якої потім можна черпати всі необхідні факти разом з вашими висновками. Це – постійно підтримувати режим творця, письменника, а не “ходячого маршрутизатора” (як говорив Кел Ньюпорт).
Ось декілька навичок щодо регулярного письма від Дафни:
1 – Робіть це для себе, не для інших.
Пам’ятайте, що пишете ви в першу чергу для себе, а не для інших. Це не має бути директива, що її спустили згори, задача, яка викликає в тебе відторгнення, примха начальника.
Замість того, щоб сказати “Я маю писати сьогодні”, говоріть: “Я хочу сьогодні писати”, та вказати час початку і що будете писати. Це має бути просто і привабливо, навіть якщо навіть трохи змінити використані слова.
2 – Ставте нескладні цілі, які ви реалістично можете досягнути.
Дафна рекомендує не обмежуватися великими проміжками на зразок однієї години. Можна писати і невеликими частинками, наприклад, за 5 хвилин можна накидати якихось 100 слів, та потім використати. Від однієї до 15 хвилин краще за нічого.
3 – Жодної багатозадачності.
Одна з найвідоміших помилок, про які до речі говорив і Стівен Кінг – це робити одночасно декілька справ – і проводити дослідження, і писати, і редагувати. Вони мають бути максимально рознесені в часі, ніколи не нагромаджуватися. Це різні режими.
4 – Відокремлюйте свої графіки продуктивності, щоб не заважали.
Якщо треба про щось подумати чи зробити – загасити свої пожежі, комусь подзвонити, врегулювати якийсь нетерміновий конфлікт, краще відкласти це на інший час, та записати в окреме місце. Зосередитися тільки на творчої діяльності в той час і в тому місці, яке ви для себе визначили.
5 – Чітко виділяйте час під конкретні задачі.
Дафна говорить, що ділить свій день на 15 “зустрічей” з самою собою, по 30 хвилин. Деякі з них можуть включати інших людей, але кожний проміжок має чіткі рамки по часу та що треба зробити. Так вона підвищила свій рівень продуктивності на 50 відсотків, а рівень щастя – на 100 відсотків.
6 – Забезпечте достатній час на перерви та відпочинок.
Всім треба час перепочити. Це не означає бути слабким, навпаки – що ви краще знаєте, чим займаєтеся. Вам треба набратися зовнішніх джерел енергії, досвіду, інтеракцій з іншими людьми, з природою, з творчістю у вигляді книг, фільмів, картин, мистецтва. Тоді ви зможете яскравіше та повніше писати, передаючи глибоку картину свого погляду на світ, придумати кращі сцени.
7 – Вибачте себе за провали.
Не треба винити себе за те, що не вдається щось зробити щодня. Ви маєте право на тимчасові провали, але важливо тримати свої довгострокові цілі і сприймати себе як письменника. А це, як і продавець, як по мені, ознака людини високорозвиненої.
Ніхто не стає великим за 1 день, за 1 місяць, навіть за 1 рік. Уоррен Баффет йшов до своєї імперії десятиліттями.
Якщо ви будете щось робити щодня, як от грати на банджо, з кожним разом можете покращувати свої результати. Це особливо помітно, коли дивишся на те, що зробив рік тому. Але краще вчитися у тих, хто може підказати, що не так, та виправити ваш курс, як Гаррі Каспаров вчив Магнуса Карлсена.
Не зупиняйтеся, продовжуйте розвиватися та вдосконалюватися, “розтягуватися” та отримувати зворотній зв’язок. Інакше застрягнете на якомусь посередньому рівні.
Письменник Стівен Пресфільд говорить, що раніше починав розповіді та романи з першої сцени, та далі писав до кінця, іноді накидаючи сцені в графічному зображенні на стіні, як роблять storyboard аніматори чи режисери в Голівуді. Але така творчість ніколи не завершувалася публікацією.
Жити так, нібито живеш останній день… Вчитися нібито будеш жити вічно. Та готуватися як багатоборець до свого 100-річчя
Я запитав (не у ясеня, а у ChatGPT), скільки залишилося до мого 100-річчя, в днях. Сьогодні 18,223 день в зворотному відліку (мені 50 років наразі). Та я маю прожити це день достойно. Жити, вчитися, любити. Та залишити після себе гарний відбиток, слід.