Те, що Кел Ньюпорт називає Еліксиром (вічної молодості – перекреслено) Роботи Мрії. Дрімджоб – це мабуть все ж не робота в офісі за красивим кріслом і монітором, де тобі платять достатньо для комфортного життя. В цьому мене переконали власний досвід, досвід Даші Акулової, дівчини-підприємниці, що переїхала до Лос Анжелеса (моє інтерв’ю на каналі), також мій віртуальний коуч, “світовий король консалтингу” Сем Овенс. Ні. Також Кел згадує про мрії багатьох американських офісних робітників, “блакитниц комірців”, банківських працівників та бухгалтерів, що хочуть вирватися з суєти міських небоскребів кудись на природу, займатися фермерським хазяйством під сонцем та жити простим і веселим життям. Більшість з тих, хто врешті решт наважується на втечу, за кілька місяців повертаються у місто, голодні, злі, з одягом у багнюці. Приблизно так передаю суть.
Але є люди, яким вдалося. Серед них Раян і Сара, сімейне подружжя, що займається своєю фермою в Гренбі, штат Масачусетс. Вони користуються моделлю Community Supported Agriculture, CSA – сільське господарство, спонсовано комуною. Біля 1300 людей вкладають в їхню справу, та більше і не треба, вільних місць на спонсорство немає. Люди вкладають гроші, та отримують згодом частину вироблених продуктів, через спеціальну систему дистрибуційних пунктів. Також є щось на зразок спеціалізованих закритих ярмарок. Люди, що приходять туди, говорять, що люблять Раяна і Сару, навіть якщо жодного разу їх не зустрічали.
Можна з впевненістю сказати, що Раян і Сара знайшли роботу своєї мрії. Але чим вони відрізняються він інших, які не спромоглися і здалися. Раян колись зрозумів, що студентське життя яскравіше, коли є додаткові кишенькові гроші. Та став збирати дикі ягоди, та поставив стенд біля дороги, де продавав їх водіям, що зупинялися на обочині. Далі він домовився з батьком, що буде продавати плоди з його саду. Потім – що почне піклуватися про сад, візьме над ним керування, та батько з радістю погодився. Далі Раян почав вивчати все, що пов’язано з садівництвом, вирощуваннями різних рослин, сільським господарством, пройшов кілька курсів.
Історія нагадує мені Анатолія Лисенка, власника тропічного саду під Києвом, інтерв’ю з яким є на моєму каналі. Він зробив теплиці на своєму участку і Любимівці, та навіть коли під час окупації весною 2022 його рослини були знищені, він повернувся та відновив все навіть в кращому стані, ніж що був.
Раян і Сара не схожі на тих, хто чкурнув від офісного життя до сонця і природи. Вони важко працюють як з землею, семенами, так і з комп’ютерами, роблять звіти і графіки зросту. Сара вивчає схеми спільного ведення хазяйства з спонсорською підтримкою. Але вони навчилися приборкати примхи природи та продовжувати свою справу, що приносить їм неймовірне задоволення.
Кел говорить, що така щаслива робота характеризується в першу чергу рівнем контролю, і навіть якщо хтось працює на звичайному офісному середовищі, у нього є шанс, бо все більше компаній переходять на схему ROWE – Results-Only Work Environment. Це коли начальству неважливо, чи сидиш ти на робочому місці з 9 до 18, чи ти поїхав у відпустку або проводиш час з дітьми. Тобі навіть не потрібно відпрошуватися, бо якщо робота виконана, ти в справі, та отримуєш свою винагороду. Експерименти показали, що компанії, які змогли якісно запровадити таку культуру, в 4 рази швидше зростають. Там є атмосфера співпраці і довіри, в противагу тим фірмам, де люди “вбивають час” за теревеньками у кофе-машини або кулеру, бо “солдат спить, служба йде”, також якщо хтось з заклопотаним виглядом цілими днями носиться туди-сюди з купою паперу, його робота вважається важливою, та він йде на повищення.
Не так з роботою мрії, твоїм Дрімджобом. Тут у тебе все чи майже все, під контролем. Тоді ти можеш працювати з ранку до ночі і відчувати кайф. Саме про це пише Кел Ньюпорт в книзі So Good They Can’t Ignore You, навичка третя – “Відмовитися від підвищення на роботі ”.